15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу». 24 березня 2022 року даний Закон вступив у дію. Закон був надрукований в газеті «Голос України» 23 березня 2022 року.
Цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану.
Розглянемо основні особливості Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу».
На період воєнного стану даним Законом вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина щодо прав на працю та права на страйк для захисту своїх економічних та соціальних прав.
Особливості укладення трудового договору в умовах воєнного часу:
– форма трудового договору визначається за згодою сторін;
– випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
– роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу:
– роботодавець має право перевести працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою%
– не застосовується повідомлення працівника про зміну істотних умов праці.
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:
– працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві без двотижневого попередженну у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство та існування загрози його життю та здоров’ю.
Дане положення не стосується випадків примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:
– допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Особливості встановлення та обліку робочого часу роботи та часу відпочинку:
– тривалість робочого часу не може перевищувати 60 годин на тиждень;
– п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом з адмістративними адміністраціями;
– час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;
– тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників:
– дозволяється застосування праці жінок за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року);
– працівники, які мають дітей (крім працівників, які мають дитину віком до году), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.
Оплата праці в умовах воєнного стану:
– роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили;
– строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відпустки в умовах воєнного стану:
– щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні;
– роботодавець має право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
– роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Даний Закон вводить поняття призупинення трудового договору, а саме: тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб).